Головне меню

Головна сторінка
Про район
Склад і структура районної ради
РІШЕННЯ ПРЕЗИДІЇ РАЙОННОЇ РАДИ
Рішення районної ради
Розпорядження голови районної ради
Районні програми
Нормативна база районної ради
Комунальні підприємства
Регуляторна політика
Звернення громадян
План роботи районної ради
Місцеве самоврядування району
Доступ до публічної інформації
Краща посадова особа
Матеріали для оприлюднення
Українська асоціація районних та обласних рад
Демидівський районний фонд "Милосердя"
Декларації про доходи
Контакти
Головна сторінка
Земля ще й тепер волає до живих про злочини... PDF Друк e-mail
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 
Написав Administrator   
Понеділок, 01 серпня 2016, 16:23

Ми повинні знати  історію рідної землі,  яка полита кров’ю тих, які хотіли, щоб була Українська незалежна держава, адже це дає можливість пізнати себе, пізнати минуле, теперішнє та майбутнє. Це допомагає розкрити цінність, значення історичних  пам’яток нашого краю.

31 липня голова районної ради Сергій Радченко був присутній на поминальній панахиді за безневинно убієнними біля хреста на місці, яке люди прозвали Сафатовою долиною. У своєму виступі Сергій Іванович зазначив, що ми із болем та сумом згадуємо  про ті трагічні події, які відбувалися у «Долині смерті», а також наголосив на тому, що цю страшну новітню історію треба розповідати, щоб увесь світ знав, через які страждання та голготи пройшов наш добрий і щирий народ, якого геноциду він зазнав від рук сталінських посіпак, керованих партією більшовиків.

 

«Тут кожен сантиметр землі окроплений людською кров’ю, тут усе свідчить про злочини катів проти мирного населення. Пекучий біль донині лежить каменем у серцях тих, котрі пережили ті жахливі ночі відвідин упирів й очі виплакали за своїми рідними і близькими. Ще й нині, здається, із 90-метрової глибини "сафатових криниць" долинають плач і стогін зґвалтованих дівчат, закатованих воїнів УПА та їхніх рідних, старих людей і немовлят»

 

На цьому місці, пропитаному кров’ю, де  стогін і досі відлунює українська земля, де у ті  жахливі часи,  катували і знищували  населення,  вшанували пам'ять невинних жертв. Це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для  загиблих, а, скоріше, задля наших дітей, які повинні завжди пам'ятати про ті страшні часи й робити все, щоб подібне ніколи не повторилося.

Останнє оновлення на Понеділок, 01 серпня 2016, 16:49