Головне меню

Головна сторінка
Про район
Склад і структура районної ради
РІШЕННЯ ПРЕЗИДІЇ РАЙОННОЇ РАДИ
Рішення районної ради
Розпорядження голови районної ради
Районні програми
Нормативна база районної ради
Комунальні підприємства
Регуляторна політика
Звернення громадян
План роботи районної ради
Місцеве самоврядування району
Доступ до публічної інформації
Краща посадова особа
Матеріали для оприлюднення
Українська асоціація районних та обласних рад
Демидівський районний фонд "Милосердя"
Декларації про доходи
Контакти
Головна сторінка
Роз'яснення щодо застосування статті 19 Закону України "Про відпустки" PDF Друк e-mail
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 
Написав Administrator   
П'ятниця, 16 жовтня 2015, 09:03

Роз'яснення щодо  застосування статті 19 Закону України "Про відпустки"

(додаткові  відпустки працівникам,   які  мають  дітей)

З метою створення сприятливих умов для догляду та виховання дітей ст.182-1 КЗпП України та ст.19 Закону України "Про відпустки" передбачено надання працівникам, які мають дітей, соціальної додаткової оплачуваної відпустки. Враховуючи, що почастішали звернення працівників, щодо роз’яснення права на дану відпустку, головний державний інспектор Управління Держпраці у Рівненській області Міщук Н.І. інформує.

З 1 січня 1997р. відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про відпустки», жінці, яка працювала і мала двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, на її бажання щорічно надавалася додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів без урахування вихідних, що не включалася до загальної тривалості щорічної відпустки. Зазначена норма поширювалась на жінку, яка всиновила дитину; батька, який виховував дитину без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);  також осіб, які взяли під опіку дитину.

 

Законом України від 6 лютого 2003 р. № 490-ІУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток" (набрав чинності з 1 березня 2003 р.) ст. 19 викладена в новій редакції:

 

"Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривало: перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України ). За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів".

У подальшому з 18 листопада 2004 р. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток" перелік осіб, які мають право на зазначену додаткову відпустку, доповнено категорією "одинока мати".

З 01.01.2010 року тривалість зазначеної відпустки становить 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст.73 КЗпП України). За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Зазначену хронологію змін у законодавстві щодо надання додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, слід ураховувати в разі їхнього надання за минулі роки або виплати грошової компенсації за них при звільненні, для визначення кількості днів такої відпустки та переліку категорій працівників, які мали на неї право.

Оскільки зазначена відпустка є соціальною відпусткою і не належить до виду щорічних, то вона може надаватися в будь-який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини — до чи після.

Якщо працівник, який має право на соціальну відпустку, з якихось причин не скористався цим правом у році досягнення дитиною певного віку або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, і в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні відпусток, як це передбачено ст. 24 Закону України "Про відпустки".

Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівників, які мають дітей.